1. Словник української мови Грінченка

сурмити

Сурмити, -млю, -миш

гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сурмити — сурми́ти 1 дієслово недоконаного виду подавати сигнал сурмою сурми́ти 2 дієслово недоконаного виду фарбувати Орфографічний словник української мови
  2. сурмити — див. повідомляти Словник синонімів Вусика
  3. сурмити — [сурмитие] -мл'у, -миш, -миемо, -миете, -мл'ат'; нак. -ми, -м'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. сурмити — СУРМИ́ТИ¹, млю́, ми́ш; мн. сурмля́ть; недок. 1. Подавати сигнал сурмою (див. су́рма́). Уже в полку горніст сурмить, Гукає хлопця до походу (М. Словник української мови у 20 томах
  5. сурмити — I -млю, -миш; мн. сурмлять; недок. 1》 неперех. Подавати сигнал сурмою (див. сурма). || Грати на сурмі або іншому духовому музичному інструменті. 2》 неперех. Видавати звуки, звучати (про духові музичні інструменти). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. сурмити — СИГНАЛІЗУВА́ТИ (передавати умовними знаками якесь розпорядження, повідомлення), СИГНА́ЛИТИ, СПОВІЩА́ТИ, СЕМАФО́РИТИ розм. (семафором або руками). — Док.: сигналізува́ти, просигна́лити, просигналізува́ти, сповісти́ти. Словник синонімів української мови
  7. сурмити — Сурми́ти, -млю́, -ми́ш, -мля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. сурмити — СУРМИ́ТИ¹, млю́, ми́ш; мн. сурмля́ть; недок. 1. неперех. Подавати сигнал сурмою ( див. су́рма́). Стояли біля входу піонер і піонерка і в сурми сурмили (Ів., Пошта.., 1943, 6); Уже в полку горніст сурмить, Гукає хлопця до походу (Шер., Дорога.. Словник української мови в 11 томах