1. Словник української мови Грінченка

сучка

Сучка, -ки

ж.

1) ум. отъ сука.

2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 484.

3) Часть ткацкаго станка. см. верстат. Шух. І. 255.

4) Родъ кушанья. Чого то з сього святого хліба не зробиш? усячину: діда, братка, рябка, сучку, каленика. О. 1862. XI. Кух. 27.

5) Поплавокъ, привязанный къ якорю дуба. Мнж. 179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сучка — су́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сучка — див. повія Словник синонімів Вусика
  3. сучка — -и, ж. 1》 Те саме, що сука 1). 2》 перен., вульг. Уживається як лайливе слово, перев. щодо жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сучка — СУ́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що су́ка 1. Знайомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (І. Котляревський); – Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. сучка — СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Словник синонімів української мови
  6. сучка — Су́чка, -чки, -чці; су́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сучка — СУ́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що су́ка 1. Знайомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Котл., І, 1952, 194); — Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах