1. Словник української мови Грінченка

сіменник

Сіменник, -ка

м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіменник — сіменни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сіменник — -а, ч. Дерево, залишене в лісі незрубаним. Великий тлумачний словник сучасної мови