1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сіменник

сіменни́к

-а, ч.

Дерево, залишене в лісі незрубаним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіменник — сіменни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сіменник — Сіменник, -ка м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка