сіменник

сіменни́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сіменник — -а, ч. Дерево, залишене в лісі незрубаним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сіменник — Сіменник, -ка м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка