січка

Значення в інших словниках

1. січка — сі́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. січка — див. залишок Словник синонімів Вусика
3. січка — -и, ж. 1》 Дрібно нарізана солома або дрібно нарізане сіно, що використовують як корм для худоби. || Подрібнена маса інших рослин. || перен. Те, що нагадує дрібно нарізану солому тощо. Сікти на січку кого — нещадно винищувати, рубаючи, шматуючи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. січка — СІ́ЧКА, и, ж. 1. Дрібно нарізана солома або дрібно нарізане сіно, що йдуть на годівлю худобі. Дівки до прядіння засіли, а слуги січку різати пішли на тік... (І. Франко); Оля почистила в хліві, замішала солом'яної січки з дрібно покришеним буряком (Л. Словник української мови у 20 томах
5. січка — Не варт і торби січки. Не варт нічого. Січка, це дуже мінімальна вартість. Стер його на січку. Дуже збив. Трохи січки, трохи трини, трохи з вами, трохи з ними. Жартують гості, що відвиджують приятелів хата в хату. Приповідки або українсько-народня філософія
6. січка — на капу́сту (сі́чку), зі сл. би́ти, зсікти́ і под. 1. Дуже, надзвичайно. — Геть .. додому, бо як візьму отсю (цю) качалку, то поб’ю тебе на капусту (М. Коцюбинський). 2. Нещадно, вщент. — Вони (міномети) страшні? — Січуть німців на січку (О. Фразеологічний словник української мови
7. січка — СІ́ЧКА (дрібно посічена солома для годівлі худоби), РІ́ЗКА, ОБРІ́К (з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней). Юхим випряг коней, насипав їм у жолоби січки (М. Зарудний); Давши коням обрік, він пішов до хати (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
8. січка — Сі́чка, сі́чки, сі́чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. січка — СІ́ЧКА, и, ж. 1. Дрібно нарізана солома або дрібно нарізане сіно, що йдуть на годівлю худобі. Дівки до прядіння засіли, а слуги січку різати пішли на тік… (Фр. Словник української мови в 11 томах