табак
Табак, -ку
м. Табакъ. Драг. 13. ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. Ном. № 12614.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- табак — ТАБА́К, а́, ч., рідко. Те саме, що тютю́н. [Степан:] Справді, добрий табак! (М. Кропивницький); – Не можна тут курить! – говорить. – Адже ж пани курять, – одказую, – от і у вас цигарка в руках. – То, чуєш, табак не той (Б. Словник української мови у 20 томах