табак

ТАБА́К, а́, ч., рідко.

Те саме, що тютю́н.

[Степан:] Справді, добрий табак! (М. Кропивницький);

– Не можна тут курить! – говорить. – Адже ж пани курять, – одказую, – от і у вас цигарка в руках. – То, чуєш, табак не той (Б. Грінченко) ; – Ну, як справи, малий? – Та нічогенько. А в одного хлопчика сьогодні знайшли табак у кишені .. Його виженуть (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табак — Табак, -ку м. Табакъ. Драг. 13. ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. Ном. № 12614. Словник української мови Грінченка