1. Словник української мови у 20 томах

табака

ТАБА́КА, и, ж., розм.

Нюхальний тютюн.

Коли б мені такий милий, .. Щоби люльки не курив, табаки не нюхав (П. Чубинський);

А дід, понюхавши табаки, розіслав свиту, розвернувся проти сонця та грів старе тіло (Панас Мирний);

Чого не продавалося в цій крамниці! Тютюн і табаки, смушеві шапки, червоні пояси (Марко Вовчок);

Він витягає табакерку, і понюх табаки приховує його розгубленість (З. Тулуб).

(1) Ню́хальна таба́ка, заст. – те саме, що Ню́хальний тютю́н (див. тютю́н).

– Він продає нюхальну табаку і простий тютюн (І. Нечуй-Левицький);

[Тіпка (підсміюється):] А я хотів найнять тебе у табакомоли, нюхальну табаку молоти на продаж (М. Кропивницький).

◇ Зім'я́ти (змоло́ти, сте́рти і т. ін.) на таба́ку див. змина́ти¹;

Ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́) див. поню́шка;

Поню́хати таба́ки (тютюну́) див. поню́хати;

Те́мний (сліпи́й і т. ін.), як таба́ка в ро́зі див. те́мний;

Як кіт таба́ку див. кіт;

(2) Як таба́ка в ро́зі, перев. зі сл. те́мний, сліпи́й і т. ін. – зовсім, абсолютно неосвічений, некультурний.

– Що мені рідний батько? – пустив на світ темного, як табака в розі, та й звікуй отак... (М. Коцюбинський);

[Перун:] Та що ви її, дурної баби, слухаєте?.. Сліпа, як табака в розі, а плете щось про податки і кавції [грошові застави] (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табака — таба́ка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. табака — див. тютюн Словник синонімів Вусика
  3. табака — Тютюн, штамбур Словник чужослів Павло Штепа
  4. табака — таба́ка тютюн (ст)|| = баґа ◊ таба́ка мо́зок чи́стит (народне вірування)(Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. табака — Вже тая умерла, що табаку терла, а ще тая жие, що табаку продає. Жарт про табаку. Нюхання табаки було дуже у звичаю між старими людьми у минулому століттю. Зажий табаки, та не забивай баки. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. табака — I таб`ака-и, ж. 1》 розм. Нюхальний тютюн. 2》 діал., вульг. Чоловічий статевий орган. II табак`аневідм.: Курча табака — курча, розрізане вздовж і засмажене під пресом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. табака — Порошкоподібний тютюн, гол. чином сорту Кентаккі, також із махорки; при втягуванні через ніс викликає пчихання; також давня назва люлькового тютюну. Універсальний словник-енциклопедія
  8. табака — ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Фразеологічний словник української мови
  9. табака — ТЮТЮ́Н (рослина, в листі якої міститься нікотин), ЗІ́ЛЛЯ розм.; КУ́РИВО (курильний); ТАБА́КА розм., КАБА́КА заст. (нюхальний); КРІПА́К розм. (міцний); САМОСА́Д, ГОРОДНЯ́К діал. (власного посіву й обробки). Чого не продавалося в цій крамниці!... Словник синонімів української мови
  10. табака — ТАБА́КА, и, ж., розм. Нюхальний тютюн. Коли б мені такий милий,.. Щоби люльки не курив, табаки не нюхав (Чуб., V, 1874, 488); Чижик понюхав табаки, чхнув (Мирний, І, 1949, 384); Він витягає табакерку, і понюх табаки приховує його розгубленість (Тулуб... Словник української мови в 11 томах
  11. табака — Табака, -ки ж. 1) Нюхательный табакъ. А що, понюхав табаки? Ном. № 3968. я тебе зімну на табаку. Въ порошокъ тебя изотру! 2) — во́вча. раст. Lycoperdon Bovista. Вх. Уг. 231. ум. табачка. Словник української мови Грінченка