1. Словник української мови Грінченка

талина

Талина, -ни

ж. Растаявшій санный путь. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талина — талина́ іменник жіночого роду санний шлях, на якому розтав сніг розм. Орфографічний словник української мови
  2. талина — ТАЛИНА́, и́, ж., розм. Шлях або місце, де розтав сніг. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав (Сл. Б. Грінченка); У проваллі справді пахне талиною, – як ото кора з трухлої вільхи, а під ногами щось гуде і рипить (Григір Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. талина — -и, ж., розм. Санний шлях, на якому розтав сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. талина — ТАЛИНА́, и́, ж., розм. Санний шлях, на якому розтав сніг. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах