1. Орфографічний словник української мови

талина

талина́

іменник жіночого роду

санний шлях, на якому розтав сніг

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. талина — ТАЛИНА́, и́, ж., розм. Шлях або місце, де розтав сніг. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав (Сл. Б. Грінченка); У проваллі справді пахне талиною, – як ото кора з трухлої вільхи, а під ногами щось гуде і рипить (Григір Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  2. талина — -и, ж., розм. Санний шлях, на якому розтав сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. талина — ТАЛИНА́, и́, ж., розм. Санний шлях, на якому розтав сніг. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. талина — Талина, -ни ж. Растаявшій санный путь. Не хоче талиною їхати, а щоб я їхав. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка