теребити
Теребити, -блю́, -биш
гл.
1) Чистить, очищать отъ шелухи, шелушить. Рання пташка носок теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309. Теребити хвасолю, горох, кукурузу. Шейк.
2) Очищать поле отъ кустарниковъ, деревьевъ. Шейк.
3) Всаживать. Котре кволе, то голови у діжку не теребить.
4) Ѣсть усердно.
5) Твердить, говорить постоянно. Що кому треба, той про те теребить. Ном. № 9753.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- теребити — Тереби́ти: — (хліб): жадібно їсти [I] — чистити [19] тереби́ти хліб: ѣсть жадно [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- теребити — тереби́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- теребити — (овочі) очищати, оббирати; (горох) лущити; (в руці) м'яти; Р. термосити; (сало) ВУЛ. жерти; Д. торочити. Словник синонімів Караванського
- теребити — див. нести Словник синонімів Вусика
- теребити — [теиреибитие] -бл'у, -биш, -биемо, -биете, -реибл'ат'; нак. -би, -б'іт' Орфоепічний словник української мови
- теребити — 1. сіпати, сіпнути, сіпонути, засіпати, зісіпувати, зісіпати, посіпувати, посіпати, скубати, скубти, скубонути, вискубувати, вискубати, повискубувати, зіскубувати, зіскубати, позіскубувати, наскубувати, наскубати, понаскубувати, обскубувати, обскубати... Словник чужослів Павло Штепа
- теребити — ТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. теребля́ть; недок., кого, що. 1. Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати. – Картопля була в лушпині, її треба було теребити (І. Франко); // Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін.; лущити. Словник української мови у 20 томах
- теребити — теребити, требити, трѢбити розчищати Словник застарілих та маловживаних слів
- теребити — -блю, -биш; мн. тереблять; недок., перех. 1》 Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати. || Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін.; лущити. 2》 розм. Перебирати пальцями, злегка смикаючи; м'яти. 3》 розм., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теребити — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови
- теребити — Тереби́ти, -реблю́, -ре́биш, -ре́блять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- теребити — ТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. теребля́ть; недок., перех. 1. Чистити, звільняти від лушпини плоди, овочі; очищати, оббирати. — Картопля була в лушпині, її треба було теребити (Фр., VII, 1951, 74); // Звільняти від лушпини, лузги тощо зерно, бобові й т. ін. Словник української мови в 11 томах