тихомирити

Тихомирити, -рю, -риш

гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихомирити — тихоми́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тихомирити — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
  3. тихомирити — див. здержувати, держати, придержувати, підкоряти, смиряти Словник чужослів Павло Штепа
  4. тихомирити — ТИХОМИ́РИТИ, рю, риш, недок., кого, що, розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь. Андрієві страх прикро було слухати сю сварку. Він почав тихомирити діда (І. Словник української мови у 20 томах
  5. тихомирити — -рю, -риш, недок., перех., розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тихомирити — ТИХОМИ́РИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь. Андрієві страх прикро було слухати сю сварку. Він почав тихомирити діда (Фр. Словник української мови в 11 томах