тихомирити
тихоми́рити
-рю, -риш, недок., перех., розм.
Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тихомирити — тихоми́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- тихомирити — див. підкорювати Словник синонімів Вусика
- тихомирити — див. здержувати, держати, придержувати, підкоряти, смиряти Словник чужослів Павло Штепа
- тихомирити — ТИХОМИ́РИТИ, рю, риш, недок., кого, що, розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь. Андрієві страх прикро було слухати сю сварку. Він почав тихомирити діда (І. Словник української мови у 20 томах
- тихомирити — ТИХОМИ́РИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь. Андрієві страх прикро було слухати сю сварку. Він почав тихомирити діда (Фр. Словник української мови в 11 томах
- тихомирити — Тихомирити, -рю, -риш гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70. Словник української мови Грінченка