1. Словник української мови Грінченка

тихцем

Тихцем

нар. Потихоньку. Ми з чоловіком радимось тихцем. Г. Барв. 442.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тихцем — тихце́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тихцем — див. СТИХА. Словник синонімів Караванського
  3. тихцем — див. таємно Словник синонімів Вусика
  4. тихцем — ТИХЦЕ́М, присл., розм. 1. Потихеньку, неголосно. Голова звертає тихцем увагу бесідника на те, що має говорити про крамниці на селі, а не в столиці (О. Маковей); Михайло тихцем вилаявся: який усе-таки незграбний цей богослов! (П. Словник української мови у 20 томах
  5. тихцем — присл., розм. 1》 Потихеньку, неголосно. 2》 Намагаючись не створювати шуму. 3》 Потай, непомітно, криючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тихцем — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
  7. тихцем — ТИХЦЕ́М, присл., розм. 1. Потихеньку, неголосно. Голова звертає тихцем увагу бесідника на те, що має говорити про крамниці на селі, а не в столиці (Мак., Вибр., 1956, 230); Михайло тихцем вилаявся: який усе-таки незграбний цей богослов! (Загреб. Словник української мови в 11 томах