тихцем
ТИХЦЕ́М, присл., розм.
1. Потихеньку, неголосно.
Голова звертає тихцем увагу бесідника на те, що має говорити про крамниці на селі, а не в столиці (Мак., Вибр., 1956, 230);
Михайло тихцем вилаявся: який усе-таки незграбний цей богослов! (Загреб., Європа 45, 1959, 257);
— Денисе, діло є, — тихцем говорить Шмалій (Стельмах, 1, 1962, 366).
2. Намагаючись не створювати шуму.
Раптом в коридорі почались обережні ледь вловимі кроки. Хтось ішов тихцем, прислухаючись, вичікуючи, тамуючи подих (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 162);
Підвела [Ольга] голову — в кімнаті не було нікого. Встала і тихцем почала одягатися (Галан, Гори.., 1956, 41).
3. Потай, непомітно, криючись.
Гроші старав із двох джерел. Мати йому давала та й брав тихцем від батька (Март., Тв., 1954, 264);
Стежками, просіками і без просік, Ішли, пробиралися в ліс комуністи. Тихцем, щоб ніякий шпигун не засік… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 50).
Значення в інших словниках
- тихцем — тихце́м прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тихцем — див. СТИХА. Словник синонімів Караванського
- тихцем — див. таємно Словник синонімів Вусика
- тихцем — ТИХЦЕ́М, присл., розм. 1. Потихеньку, неголосно. Голова звертає тихцем увагу бесідника на те, що має говорити про крамниці на селі, а не в столиці (О. Маковей); Михайло тихцем вилаявся: який усе-таки незграбний цей богослов! (П. Словник української мови у 20 томах
- тихцем — присл., розм. 1》 Потихеньку, неголосно. 2》 Намагаючись не створювати шуму. 3》 Потай, непомітно, криючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тихцем — ПО́ТАЙ (так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось, від усіх), ПОТАЄ́МНО (ПОТАЄ́МНЕ рідше), ТАЄ́МНО, ТАЄМНИ́ЧО (ТАЄМНИ́ЧЕ), СТИ́ХА, НИ́ШКОМ, КРАДЬКОМА́, НА́ЗИРЦІ, НА́ЗИРЦЕМ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКОМУ, ПО-ЗМО́ВНИЦЬКИ, ТИХЕ́НЬКО розм., ТАЙКО́М розм. Словник синонімів української мови
- тихцем — Тихцем нар. Потихоньку. Ми з чоловіком радимось тихцем. Г. Барв. 442. Словник української мови Грінченка