товкмачити

Товкмачити, -чу, -чиш

гл.

1) Утаптывать, плотно укладывать. Шейк.

2) Бить, колотить.

3) Толковать, твердить одно и тоже. Я вже тобі тричи і оце четвертий раз пишу, що я се літо не вирвуся з Петербургу, що не прибуду додому, чи до тебе. А ти мені що раз товкмачиш, що «я тебе жду», що «чи будеш ти, чи ні». Шевч. (О. 1862. VI. 17).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товкмачити — товкма́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. товкмачити — Товкти, трамбувати, (у що) заштовхувати, пхати; (те саме) торочити, твердити, затягати <�співати> своєї, жм. туркати; (істину) ТЛУМАЧИТИ; (кого) дубасити, бити. Словник синонімів Караванського
  3. товкмачити — див. бити; говорити; трощити Словник синонімів Вусика
  4. товкмачити — ТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. кого, що. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось. Ставши край рову і весело орудуючи рогачиком, він став товкмачити овечат, щоб аж пірнали у той підігрітий каламутний розчин (О. Словник української мови у 20 томах
  5. товкмачити — -чу, -чиш, недок., розм. 1》 перех. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось. 2》 перех. Бити кого-небудь. 3》 перех. і неперех. Уперто намагатися роз'яснити що-небудь, настирливо примушувати зрозуміти щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. товкмачити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  7. товкмачити — Товкма́чити, -ма́чу, -ма́чиш, -ма́чать; -ма́ч, -ма́чмо, -ма́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. товкмачити — ТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. перех. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось. Ставши край рову і весело орудуючи рогачиком, він став товкмачити овечат, щоб аж пірнали у той підігрітий каламутний розчин (Гончар... Словник української мови в 11 томах