1. Словник української мови в 11 томах

товкмачити

ТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм.

1. перех. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось.

Ставши край рову і весело орудуючи рогачиком, він став товкмачити овечат, щоб аж пірнали у той підігрітий каламутний розчин (Гончар, Тронка, 1963, 327);

Він підсолював корми, разів чотири на день товкмачив Айстрину морду у відро з водою (Добр., Тече річка.., 1961, 64).

2. перех. Бити кого-небудь.

Вже вдесяте товкмачив [Халявський] себе то по голові, то по грудях кулаччям і тільки що надумав було головою об стіну товктись… аж… рип!.. і увійшла у хату бабуся (Кв.-Осн., II, 1956, 209);

— Гамселити [панів], — підказав Покиван. — Товкмачити, — підказали з юрби. — Дубасити! (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 368).

3. перех. і неперех. Уперто намагатися роз’яснити що-небудь, настирливо примушувати зрозуміти щось.

— Невже мені треба вам товкмачити таку просту психологічну річ, що коли людина клопочеться про ту особу, яку кохає, вона не думає за себе..? (Л. Янов., І, 1959, 443);

// Пояснювати щось, повторюючи те саме.

Шеф викликав нас [футболістів] до контори й нудно товкмачив, яка нам, мовляв, випала честь і як ми повинні пишатися (Ю. Янов., II, 1954, 24).

Товкма́чити го́лову кому чим — часто повторюючи, примушувати когось засвоїти, запам’ятати що-небудь.

4. рідко. Те саме, що тлума́чити.

Критик часто-густо ламає голову, відшукуючи ключ до темного місця, двозначного виразу, цілком суб’єктивно товкмачачи його (Еллан, II, 1958, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товкмачити — товкма́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. товкмачити — Товкти, трамбувати, (у що) заштовхувати, пхати; (те саме) торочити, твердити, затягати <�співати> своєї, жм. туркати; (істину) ТЛУМАЧИТИ; (кого) дубасити, бити. Словник синонімів Караванського
  3. товкмачити — див. бити; говорити; трощити Словник синонімів Вусика
  4. товкмачити — ТОВКМА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. 1. кого, що. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось. Ставши край рову і весело орудуючи рогачиком, він став товкмачити овечат, щоб аж пірнали у той підігрітий каламутний розчин (О. Словник української мови у 20 томах
  5. товкмачити — -чу, -чиш, недок., розм. 1》 перех. Докладаючи зусиль, заштовхувати, занурювати кого-, що-небудь у щось. 2》 перех. Бити кого-небудь. 3》 перех. і неперех. Уперто намагатися роз'яснити що-небудь, настирливо примушувати зрозуміти щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. товкмачити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  7. товкмачити — Товкма́чити, -ма́чу, -ма́чиш, -ма́чать; -ма́ч, -ма́чмо, -ма́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. товкмачити — Товкмачити, -чу, -чиш гл. 1) Утаптывать, плотно укладывать. Шейк. 2) Бить, колотить. 3) Толковать, твердить одно и тоже. Я вже тобі тричи і оце четвертий раз пишу, що я се літо не вирвуся з Петербургу, що не прибуду додому, чи до тебе. Словник української мови Грінченка