трутник

Значення в інших словниках

1. трутник — тру́тник іменник чоловічого роду трут рідко Орфографічний словник української мови
2. трутник — ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1. Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
3. трутник — -а, ч., рідко. Те саме, що трут I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. трутник — ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1. Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (Тулуб, Людолови, І, 1957, 322). Словник української мови в 11 томах