трутник
ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що трут¹ 1.
Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трутник — тру́тник іменник чоловічого роду трут рідко Орфографічний словник української мови
- трутник — -а, ч., рідко. Те саме, що трут I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- трутник — ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1. Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (Тулуб, Людолови, І, 1957, 322). Словник української мови в 11 томах
- трутник — Трутник, -ка м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132. Словник української мови Грінченка