1. Словник української мови в 11 томах

трутник

ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1.

Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (Тулуб, Людолови, І, 1957, 322).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трутник — тру́тник іменник чоловічого роду трут рідко Орфографічний словник української мови
  2. трутник — ТРУ́ТНИК, а, ч., рідко. Те саме, що трут¹ 1. Кремінь давав дрібні іскри, і вогкий трутник довго не займався (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  3. трутник — -а, ч., рідко. Те саме, що трут I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трутник — Трутник, -ка м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132. Словник української мови Грінченка