трістя

Трістя, -тя, трісця, -ця

с. Трясина, тонкое мѣсто. Камен. у. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать. Котл. Ен. І. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трістя — трістя́ іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. трістя — див. болото Словник синонімів Вусика
  3. трістя — ТРІСТЯ́, я́, с., діал. 1. Трясовина, драговина. – Я хутко, миттю постараюсь В трістя його к чортам загнать (І. Котляревський); – От вона [машина] тільки колесом наскаче, паличка переломиться, бойок ударить у капсуль... Словник української мови у 20 томах
  4. трістя — -я, с., діал. 1》 Трясовина, драговина. 2》 Очерет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трістя — ОЧЕРЕ́Т (зарості), ОЧЕРЕ́ТИ (ОЧЕРЕТА́) мн., ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., КОМИШІ мн., розм., ТРО́ЩА діал., ТРІ́СТЯ діал. Вона вскочила у комиші й бігла прудко, наскільки позволяв це.. густий очерет (М. Словник синонімів української мови
  6. трістя — Трістя́, -тя́, -тю́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трістя — ТРІСТЯ́, я́, с., діал. 1. Трясовина, драговина. — Я хутко, миттю постараюсь В трістя його к чортам загнать (Котл., І, 1952, 67); — От вона [машина] тільки колесом наскаче, паличка переломиться... Словник української мови в 11 томах