трістя

ОЧЕРЕ́Т (зарості), ОЧЕРЕ́ТИ (ОЧЕРЕТА́) мн., ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., КОМИШІ мн., розм., ТРО́ЩА діал., ТРІ́СТЯ діал. Вона вскочила у комиші й бігла прудко, наскільки позволяв це.. густий очерет (М. Коцюбинський); Вітри в очеретах бурхали І Псьол стогнав і клекотав (Л. Боровиковський); Воно (озеро) було обведене розлогими соснами.., буйними круглолистими баговинними рослинами й широкою тростиною (О. Кобилянська); (Батура:) Ну й комиш у вас, як бамбуковий ліс (О. Корнійчук); Ой, повіяв буйний вітер та й виламав трощу (пісня); А князь Ігор горностаєм К трістю подбігає, Скочив гоголем на воду (С. Руданський).

ТРЯСОВИНА́ (хистке, багнисте місце на колишній водоймі, поверхня якого поросла густою травою і мохом), ТРЯСОВИ́ННЯ, ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ТРІ́СТЯ діал. Трясовина випростувалась слідом за ним з тихим пухканням (І. Багмут); Струхлявілий бур'ян всуміш з глиною западається під ногами, як трясовиння (Ірина Вільде); Всі ті страшні трясовиці, що блистіли лісом і полянами тут і там — треба було позасипувати, повичерпувати (О. Кобилянська); — Я хутко, миттю постараюсь В трістя його к чортам загнать (І. Котляревський). — Пор. 1. боло́то, драговина́.