тупо

Тупо

нар. Тупо.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупо — ту́по прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тупо — ТУ́ПО. Присл. до тупи́й. Твої слова мені, як ніж, що тупо так проходить в горло... (В. Сосюра); Вчився [Шимек] зразу тупо: голова, забита змалечку тяжкою нуждою, не швидко могла приспособитись [пристосуватися] до приймання шкільної науки (І. Словник української мови у 20 томах
  3. тупо — присл. Просто, банально; без смислу. Як би тупо це не звучало, найкращі мої критики сидять по пивних та барах (Єва). Твої жінки стовбичать тупо в чергах без кінця (В. Неборак). Словник сучасного українського сленгу
  4. тупо — Присл. до тупий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тупо — ТУ́ПО. Присл. до тупи́й. Твої слова мені, як ніж, що тупо так проходить в горло… (Сос., І, 1957, 233); Вчився [Шимек] зразу тупо: голова, забита змалечку тяжкою нуждою, не швидко могла приспособитись [пристосуватися] до приймання шкільної науки (Фр. Словник української мови в 11 томах