турбування
Турбува́ння, -ня
с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турбування — турбува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- турбування — див. неспокій Словник синонімів Вусика
- турбування — ТУРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. турбува́ти і стан за знач. турбува́тися. Я спинився, зробив у темряві знак, немов прохав вибачити за турбування (С. Васильченко); – Годі ж, годі, не плач вже. Спочинь після такого турбування (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
- турбування — -я, с. Дія за знач. турбувати і стан за знач. турбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турбування — ТУРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. турбува́ти і стан за знач. турбува́тися. Я спинився, зробив у темряві знак, немов прохав вибачити за турбування (Вас., І, 1959, 378); — Годі ж, годі, не плач вже. Спочинь після такого турбування (Кв.-Осн., II, 1956, 466). Словник української мови в 11 томах