1. Словник української мови в 11 томах

турбування

ТУРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. турбува́ти і стан за знач. турбува́тися.

Я спинився, зробив у темряві знак, немов прохав вибачити за турбування (Вас., І, 1959, 378);

— Годі ж, годі, не плач вже. Спочинь після такого турбування (Кв.-Осн., II, 1956, 466).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турбування — турбува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. турбування — див. неспокій Словник синонімів Вусика
  3. турбування — ТУРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. турбува́ти і стан за знач. турбува́тися. Я спинився, зробив у темряві знак, немов прохав вибачити за турбування (С. Васильченко); – Годі ж, годі, не плач вже. Спочинь після такого турбування (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  4. турбування — -я, с. Дія за знач. турбувати і стан за знач. турбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. турбування — Турбува́ння, -ня с. Безпокойство, причиненіе безпокойства. Словник української мови Грінченка