тюкання

Тюкання, -ня

с. Кричаніе тю.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюкання — тю́кання 1 іменник середнього роду вигук 'тю' розм. тю́кання 2 іменник середнього роду биття розм. Орфографічний словник української мови
  2. тюкання — ТЮ́КАННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. тю́кати¹ та звуки, утворювані цією дією. З галасом, тюканням та свистом вони [діти] повискакували з своїх криївок (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тюкання — I -я, с., розм. Дія за знач. тюкати I і звуки, утворювані цією дією. II -я, с., розм. Дія за знач. тюкати II та звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тюкання — ТЮ́КАННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. тю́кати¹ та звуки, утворювані цією дією. З галасом, тюканням та свистом вони [діти] повискакували з своїх криївок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах