1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тюкання

тю́кання

I -я, с., розм.

Дія за знач. тюкати I і звуки, утворювані цією дією.

II -я, с., розм.

Дія за знач. тюкати II та звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюкання — тю́кання 1 іменник середнього роду вигук 'тю' розм. тю́кання 2 іменник середнього роду биття розм. Орфографічний словник української мови
  2. тюкання — ТЮ́КАННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. тю́кати¹ та звуки, утворювані цією дією. З галасом, тюканням та свистом вони [діти] повискакували з своїх криївок (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тюкання — ТЮ́КАННЯ¹, я, с., розм. Дія за знач. тю́кати¹ та звуки, утворювані цією дією. З галасом, тюканням та свистом вони [діти] повискакували з своїх криївок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. тюкання — Тюкання, -ня с. Кричаніе тю. Словник української мови Грінченка