тінявий

Тінявий, -а, -е

Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тінявий — ті́нявий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тінявий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. тінявий — ТІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що тіни́стий. Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (М. Зеров); Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (І. Цюпа); Я бачу, як доброго ранку Ми входим на тінявий двір (М. Упеник). Словник української мови у 20 томах
  4. тінявий — -а, -е. Те саме, що тінистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тінявий — ТІНИ́СТИЙ (від якого утворюється густа тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ТІННИ́Й розм. Сонце щойно викотилось із-за обрію, грало проміння на вершечках старих тінистих верб (Ю. Словник синонімів української мови
  6. тінявий — Ті́нявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тінявий — ТІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що тіни́стий. Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (Зеров, Вибр., 1966, 246); Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (Цюпа, Україна.. Словник української мови в 11 томах