1. Словник української мови у 20 томах

тінявий

ТІ́НЯВИЙ, а, е.

Те саме, що тіни́стий.

Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (М. Зеров);

Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (І. Цюпа);

Я бачу, як доброго ранку Ми входим на тінявий двір (М. Упеник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тінявий — ті́нявий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тінявий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. тінявий — -а, -е. Те саме, що тінистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тінявий — ТІНИ́СТИЙ (від якого утворюється густа тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ТІННИ́Й розм. Сонце щойно викотилось із-за обрію, грало проміння на вершечках старих тінистих верб (Ю. Словник синонімів української мови
  5. тінявий — Ті́нявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тінявий — ТІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що тіни́стий. Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (Зеров, Вибр., 1966, 246); Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (Цюпа, Україна.. Словник української мови в 11 томах
  7. тінявий — Тінявий, -а, -е Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33. Словник української мови Грінченка