тінявий

ТІНИ́СТИЙ (від якого утворюється густа тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ТІННИ́Й розм. Сонце щойно викотилось із-за обрію, грало проміння на вершечках старих тінистих верб (Ю. Збанацький); Коли липа, то тінява така, що в яку хочете спеку під нею холодок (Марко Вовчок); Климчук задоволено сів під шатром тінястої пахучої липи перед хатою (Я. Качура).

ТІНИ́СТИЙ (такий, де багато тіні, де переважає тінь), ТІ́НЯВИЙ, ТІНЯ́СТИЙ, ЗАТІ́НЕНИЙ, ТІННИ́Й розм., ХОЛОДКУВА́ТИЙ розм. Це була тіниста стежка, де було вогко навіть в посуху (М. Грушевський); Багато струмків дзюркоче по тінявих ущелинах (О. Гончар); В затінених вологих місцях тихо коливались білі воскові чашечки конвалій (О. Донченко); Зелені строї, Світла хода — Марив тобою В тінних садах (П. Усенко); Сонце справді посунулося по небу, і єдине холодкувате місце в "саду" зникло (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тінявий — ті́нявий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тінявий — див. розлогий Словник синонімів Вусика
  3. тінявий — ТІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що тіни́стий. Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (М. Зеров); Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (І. Цюпа); Я бачу, як доброго ранку Ми входим на тінявий двір (М. Упеник). Словник української мови у 20 томах
  4. тінявий — -а, -е. Те саме, що тінистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тінявий — Ті́нявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тінявий — ТІ́НЯВИЙ, а, е. Те саме, що тіни́стий. Гілля простягнула Ільма тіня́ва, гігантська (Зеров, Вибр., 1966, 246); Не пройшло й десяти років, а якими розкішними та тінявими алеями вкрились вулиці молодого міста (Цюпа, Україна.. Словник української мови в 11 томах
  7. тінявий — Тінявий, -а, -е Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись. К. Псал. 33. Словник української мови Грінченка