тіпати

Тіпати, -паю, -єш

гл.

1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23.

2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. І. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200.

3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. г.

4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений. Грин. II. 178.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіпати — ті́пати дієслово недоконаного виду трясти, хитатися тіпа́ти дієслово недоконаного виду очищати волокно конопель, льону; бити — розм. Орфографічний словник української мови
  2. тіпати — Трясти, стрясати; (головою) хитати, махати; (тіло) СМИКАТИ; (волос вітром) тріпати, шарпати, розвівати; (губи) судомити; (у трясці) трусити. Словник синонімів Караванського
  3. тіпати — див. бити; м'яти; трясти Словник синонімів Вусика
  4. тіпати — ТІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод. 1. Очищати волокно конопель, льону і т. ін. від костриці, вибиваючи на терниці та витріпуючи. Словник української мови у 20 томах
  5. тіпати — I т`іпати-аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех., ким, чим. Короткими ривками, поштовхами хитати з боку на бік або зверху вниз; трясти, стрясати. || Хитати, махати, часто рухати чим-небудь. || Ухопивши кого-небудь за плечі, руки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тіпати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  7. тіпати — ТІ́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех., ким, чим. Короткими ривками, поштовхами хитати з боку на бік або зверху вниз; трясти, стрясати. В колисці прокинулась дитина. Незабаром у хаті було повно плачу. Словник української мови в 11 томах