тіпати
ТІ́ПАТИ, аю, аєш, недок.
1. перех. і неперех., ким, чим. Короткими ривками, поштовхами хитати з боку на бік або зверху вниз; трясти, стрясати.
В колисці прокинулась дитина. Незабаром у хаті було повно плачу. Плакав Петько, тіпаючи колиску, плакала дитина (Вас., 1, 1959, 217);
Як узяли ми його [непритомного] під пахву, як стали по снігові гасати, як почали його тіпати, таскать то взад, то вперед (Хотк., I, 1966, 168);
// Хитати, махати, часто рухати чим-небудь.
Знову всі заколесили біля столу; поміж другими й старий дяк тіпає головою (Мирний, III, 1954, 85);
// Ухопивши кого-небудь за плечі, руки і т. ін., з силою штовхати, смикати, трясти.
Але Замфір не слухав його: він тільки тіпав бідним циганом та кричав йому просто в обличчя (Коцюб., І, 1955, 212);
Доньку мав дуже строгу. Як візьме, кажуть, за бороду — у Явтуха борода довжелезна — та як почне ним тіпати! (Ю. Янов., II, 1954, 202);
// Викликати здригання, стрясання чого-небудь (про плач, судорогу, кашель і т. ін.).
Нестримне ридання тіпає її тіло (Коз., Сальвія, 1959, 111);
Її холодні очі зовсім скрижаніли, а тонкими устами тіпає нервова судорога (Стельмах, І, 1962, 620);
Кашель тіпав Микитою довго, струшуючи тілом і роздимаючи груди (Коз., Гарячі руки, 1960, 29);
// Розвівати, тріпати, шарпати (про вітер і т. ін.).
Розлютований вітер нещадно тіпав буйні, роками не миті махновські чуби (Гончар, II, 1959, 430);
// безос.
— А гу, гу-у!.. Страшним голосом перегукувалось щось у степу.. А коло вікон щось жалібно вило, просило, тужило. На напільному вікні одірвало од степу край матки й тіпало нею, як щось живе рукою (Вас., І, 1959, 305).
◊ Ми́шка ті́пає (ті́пала) що, діал. — судорога зводить (зводила) що-небудь.
Чіпка пильно дивився на діда — очей не спускав… Лице аж пополотніло;.. верхню губу мишка тіпала (Мирний, II, 1954, 62).
2. перех. і ким. Викликати сильне тремтіння, дрижання, озноб (про хворобу, сильне нервове збудження).
Уляні так страшно, так страшно, й сама не знає чого; якась трясця тіпа її, цокотить зубами, волосся лізе вгору (Мирний, І, 1954, 309);
Настунею тіпала пропасниця, її то жаром обсипало, то проймало холодом (Збан., Сеспель, 1961, 343);
Плечі Нестора тіпала лихоманка, обсипаючи їх впереміжку то колючою крупою віхоли, то вогнистими снопами іскор (Вол., Озеро.., 1959, 88);
// безос. Про відчуття ким-небудь сильного дрожу.
Мене тіпало, як у лихоманці. Чи правильно зробив? Чи треба було так робити? Вирішив — треба (Збан., Малин. дзвін, 1958, 216);
// Ослабляти, знесилювати, мучити частими нападами ознобу (про хворобу).
Ось уже близько двох місяців тіпає його ця виснажлива неподатлива хвороба (Добр., Очак. розмир, 1965, 388);
// Викликати сильне нервове збудження аж до тремтіння, дрожу (про почуття, переживання).
В одній хаті жили два вороги,.. доволі було якоїсь дрібнички — і злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб., II, 1955, 21);
Віталій Стратонович, ледве перемагаючи гнів, бере з рук панотця пропахлу церквою і потом камилавку і не знає куди її подіти — так обурення тіпає чоловіком (Стельмах, І, 1962, 334);
«Відзначся хоч тут! Відзначся, бо такої нагоди не скоро дочекаєшся» — підстрибувала совість Федора Свербика, аж тіпала ним (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 105);
// безос. Взагалі викликати здригання тіла.
Захеканий, уткнувся [Іван] дідові в коліна й не міг передихнути. — Та вгамуйся, — казав йому дід, — хай не тіпає тобою (Гуп., Скупана.., 1965, 68).
3. Те саме, що ті́патися 2.
Тіпають плечі.
ТІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка.
1. Очищати волокно конопель, льону і т. ін. від костриці, вибиваючи на терниці та витріпуючи.
Я все повимінювала: то за пшоно труджене, то відпряду, то поможу конопель тіпати (Барв., Опов.., 1902, 484);
Зінька глянула скоса на Ониську й почервоніла. Нагнулась до терниці і тіпала старанно (Головко, II, 1957, 25).
2. перен., розм. Бити кого-небудь, бити по чомусь; лупцювати.
Зрештою Андрій не витримав: підбіг до дітей, вихопив у одного гарбузячу дудку й почав їх тіпати нею по плечах (Вас., II, 1959, 241);
— А Мартина торік не тіпав на леваді той паршивий Комлик? Спасибі, люди розборонили, а то на місці поклав би… (Кос., Новели, 1962, 108).
Значення в інших словниках
- тіпати — ті́пати дієслово недоконаного виду трясти, хитатися тіпа́ти дієслово недоконаного виду очищати волокно конопель, льону; бити — розм. Орфографічний словник української мови
- тіпати — Трясти, стрясати; (головою) хитати, махати; (тіло) СМИКАТИ; (волос вітром) тріпати, шарпати, розвівати; (губи) судомити; (у трясці) трусити. Словник синонімів Караванського
- тіпати — див. бити; м'яти; трясти Словник синонімів Вусика
- тіпати — ТІПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод. 1. Очищати волокно конопель, льону і т. ін. від костриці, вибиваючи на терниці та витріпуючи. Словник української мови у 20 томах
- тіпати — I т`іпати-аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех., ким, чим. Короткими ривками, поштовхами хитати з боку на бік або зверху вниз; трясти, стрясати. || Хитати, махати, часто рухати чим-небудь. || Ухопивши кого-небудь за плечі, руки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тіпати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- тіпати — Тіпати, -паю, -єш гл. 1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду. ХС. IV. 23. 2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ. Рудч. Ск. І. 161. Чуб. VII. 409. Вас. 200. 3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця. Харьк. Словник української мови Грінченка