1. Словник української мови Грінченка

убраннячко

Убра́ння, -ня

с.

1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209.

2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. ум. убраннячко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убраннячко — убра́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. убраннячко — див. одяг Словник синонімів Вусика
  3. убраннячко — УБРА́ННЯЧКО (ВБРА́ННЯЧКО), а, с. Зменш.-пестл. до убра́ння́. [Поет:] От працювати мушу, щоб підживити душу, на вбраннячко дружині, на забавки дитині, собі ж хоч би на хліб... Словник української мови у 20 томах
  4. убраннячко — (вбраннячко), -а, с. Зменш.-пестл. до убрання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. убраннячко — УБРА́ННЯЧКО (ВБРА́ННЯЧКО), а, с. Зменш.-пестл. до убра́ння. [Поет:] От працювати мушу, щоб підживити душу, на вбраннячко дружині, на забавки дитині, собі ж хоч би на хліб… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах