1. Словник української мови в 11 томах

убраннячко

УБРА́ННЯЧКО (ВБРА́ННЯЧКО), а, с. Зменш.-пестл. до убра́ння.

[Поет:] От працювати мушу, щоб підживити душу, на вбраннячко дружині, на забавки дитині, собі ж хоч би на хліб… (Л. Укр., І, 1951, 298);

За півгодини, а може, й трохи пізніше мамина розумниця стояла вже перед матір’ю.. в легкому шовковому вбраннячку, в солом’яному брилі з розмашистими крисами (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убраннячко — убра́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. убраннячко — див. одяг Словник синонімів Вусика
  3. убраннячко — УБРА́ННЯЧКО (ВБРА́ННЯЧКО), а, с. Зменш.-пестл. до убра́ння́. [Поет:] От працювати мушу, щоб підживити душу, на вбраннячко дружині, на забавки дитині, собі ж хоч би на хліб... Словник української мови у 20 томах
  4. убраннячко — (вбраннячко), -а, с. Зменш.-пестл. до убрання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. убраннячко — Убра́ння, -ня с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Словник української мови Грінченка