убраннячко
УБРА́ННЯЧКО (ВБРА́ННЯЧКО), а, с.
Зменш.-пестл. до убра́ння́.
[Поет:] От працювати мушу, щоб підживити душу, на вбраннячко дружині, на забавки дитині, собі ж хоч би на хліб... (Леся Українка);
За півгодини, а може, й трохи пізніше мамина розумниця стояла вже перед матір'ю .. в легкому шовковому вбраннячку, в солом'яному брилі з розмашистими крисами (Д. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убраннячко — убра́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- убраннячко — див. одяг Словник синонімів Вусика
- убраннячко — (вбраннячко), -а, с. Зменш.-пестл. до убрання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убраннячко — УБРА́ННЯЧКО (ВБРА́ННЯЧКО), а, с. Зменш.-пестл. до убра́ння. [Поет:] От працювати мушу, щоб підживити душу, на вбраннячко дружині, на забавки дитині, собі ж хоч би на хліб… (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- убраннячко — Убра́ння, -ня с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Словник української мови Грінченка