1. Словник української мови Грінченка

убіч

Убіч, убочу

м. убіч, убочі, ж.

1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62.

2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убіч — убочу, ч. і убочі, ж. 1》 зах. Бік, грань. 2》 Косогір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. убіч — У́БІЧ, у́бочу, ч. і у́бочі, ж. 1. зах. Бік, грань. 2. Косогір, схил пагорба або гори. Словник української мови у 20 томах