убіч

у́біч

убочу, ч. і убочі, ж.

1》 зах. Бік, грань.

2》 Косогір.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убіч — У́БІЧ, у́бочу, ч. і у́бочі, ж. 1. зах. Бік, грань. 2. Косогір, схил пагорба або гори. Словник української мови у 20 томах
  2. убіч — Убіч, убочу м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. н. п. Словник української мови Грінченка