1. Словник української мови у 20 томах

убіч

У́БІЧ, у́бочу, ч. і у́бочі, ж.

1. зах. Бік, грань.

2. Косогір, схил пагорба або гори.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убіч — убочу, ч. і убочі, ж. 1》 зах. Бік, грань. 2》 Косогір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. убіч — Убіч, убочу м. убіч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. н. п. Словник української мови Грінченка