1. Словник української мови Грінченка

увірчувати

Уві́рчувати, -чую, -єш

гл. = увертати 1. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увірчувати — уві́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. увірчувати — див. свердлити Словник синонімів Вусика
  3. увірчувати — УВІ́РЧУВАТИ див. вві́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. увірчувати — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док. Словник синонімів української мови