увірчувати

ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.: вкрути́ти (укрути́ти), вверну́ти (уверну́ти), вверті́ти (уверті́ти), вгвинти́ти (угвинти́ти). Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім (Тимофій) бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увірчувати — уві́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. увірчувати — див. свердлити Словник синонімів Вусика
  3. увірчувати — УВІ́РЧУВАТИ див. вві́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. увірчувати — Уві́рчувати, -чую, -єш гл. = увертати 1. Шейк. Словник української мови Грінченка