1. Словник української мови Грінченка

ув'язь

Ув'язь, -зі

ж.

1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. Волч. у.

2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув'язь — у́в'язь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ув'язь — -і, ж. Ремінь, який скріплює било ціпа з його держаком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ув'язь — У́В'ЯЗЬ, і, ж. Ремінь, який скріплює било ціпа з його держаком. Ціп на ув'язі довгий (Сл. Б. Грінченка); Сергій поліз на горище, дістав ціпа. Розім'яв шмат старої халяви, вирізав капицю, накраяв реміння на ув'язь (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах