1. Словник української мови у 20 томах

ув'язь

У́В'ЯЗЬ, і, ж.

Ремінь, який скріплює било ціпа з його держаком.

Ціп на ув'язі довгий (Сл. Б. Грінченка);

Сергій поліз на горище, дістав ціпа. Розім'яв шмат старої халяви, вирізав капицю, накраяв реміння на ув'язь (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув'язь — у́в'язь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ув'язь — -і, ж. Ремінь, який скріплює било ціпа з його держаком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ув'язь — Ув'язь, -зі ж. 1) Кусокъ ремня, связывающій било цѣпа съ его рукояткой. Ціп на ув'язі довгий. Волч. у. 2) Жерди въ видѣ стропилъ, которыми придавливается сверху стогъ сѣна или соломы. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка