1. Словник української мови Грінченка

ув'язувати

Ув'язувати, -зую, -єш

сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл.

1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. Рудч. Ск. І. 16.

2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Грин. І. 145. Струну ув'язував до скрипки. Св. Л. 230.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув'язувати — ув'я́зувати 1 дієслово недоконаного виду зв'язуючи, вплітати у щось ув'я́зувати 2 дієслово недоконаного виду щільно обв'язувати; прив'язувати, прикріпляти до чогось Орфографічний словник української мови
  2. ув'язувати — (А з Б) в'язати, (речі) зав'язувати, обв'язувати, б. з. об'язувати; (шнурком) ушнуровувати, шнурувати; (до чого) прив'язувати; п! УПАКОВУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. ув'язувати — УВ'Я́ЗУВАТИ¹ див. вв'я́зувати¹. УВ'Я́ЗУВАТИ² (ВВ'Я́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УВ'ЯЗА́ТИ (ВВ'ЯЗА́ТИ), ув'яжу́, ув'я́жеш, док. 1. кого, що. Щільно обв'язувати що-небудь або кого-небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив'язувати до чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. ув'язувати — I див. вв'язувати I. II (вв'язувати), -ую, -уєш, недок., ув'язати (вв'язати), ув'яжу, ув'яжеш, док., перех. 1》 Щільно обв'язувати що-небудь або кого-небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив'язувати до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ув'язувати — ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перестала (Мір'єм) вплітати в коси святі амулети (М. Словник синонімів української мови