1. Словник української мови Грінченка

ув'язнути

Ув'язнути, -ну, -неш

гл.

1) Завязнуть. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься. Рудч. Ск. II. 15.

1) = ув'язатися.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув'язнути — ув'я́знути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ув'язнути — УВ'Я́ЗНУТИ, ну, неш; мин. ч. ув'я́з, ла, ло і ув'я́знув, нула, нуло; док., розм. Пристати, причепитися до кого-небудь, набридаючи, не лишаючи в спокої. – Чого ти лізеш до мене? Чого ти [Горпина] ув'язла?... Словник української мови у 20 томах
  3. ув'язнути — -ну, -неш; мин. ч. ув'яз, -ла, -ло і ув'язнув, -нула, -нуло; док., розм. Пристати, причепитися до кого-небудь, набридаючи, не лишаючи в спокої. || Попрямувати за ким-небудь, невідступно супроводжуючи, переслідуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови