1. Орфографічний словник української мови

ув'язнути

ув'я́знути

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув'язнути — УВ'Я́ЗНУТИ, ну, неш; мин. ч. ув'я́з, ла, ло і ув'я́знув, нула, нуло; док., розм. Пристати, причепитися до кого-небудь, набридаючи, не лишаючи в спокої. – Чого ти лізеш до мене? Чого ти [Горпина] ув'язла?... Словник української мови у 20 томах
  2. ув'язнути — -ну, -неш; мин. ч. ув'яз, -ла, -ло і ув'язнув, -нула, -нуло; док., розм. Пристати, причепитися до кого-небудь, набридаючи, не лишаючи в спокої. || Попрямувати за ким-небудь, невідступно супроводжуючи, переслідуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ув'язнути — Ув'язнути, -ну, -неш гл. 1) Завязнуть. Ув'язла і лисиця зубами, ніяк не вирветься. Рудч. Ск. II. 15. 1) = ув'язатися. Словник української мови Грінченка