украяти
Украяти, -раю, -єш
гл.
1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291.
2) Откроить, отрѣзать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- украяти — укра́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- украяти — УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., що. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. – Мати, неси хутчій ложку та ще вкрай хліба! (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
- украяти — (вкраяти), -аю, -аєш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. Украяти хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- украяти — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал. Словник синонімів української мови
- украяти — УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. Украяти хліба. Словник української мови в 11 томах