1. Словник української мови Грінченка

Україна

Україна, -ни

ж.

1) = країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. н. п. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. н. п.

2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ, Так звана по письменські Мала Россія, а по народньому Україна. К. XII. 116. Зажурилась Україна, що нігде прожити: гей витоптала орда кіньми маленькії діти. АД. І. 73. Як із день-години зчинилися великі війни на Україні. АД. II. 3. Та немає лучче, та немає краще, як у нас на Вкраїні: та немає ляха, та немає пана, немає унії. АД. ІІ. 49. Паша дума, наша пісня, не вмре, не загине, — от де, люде, наша слава, слава України. Шевч. 46. Настав инший порядок на Вкраїні, як почали князьки-Русь її оберегати, з неї собі данину брати і своєю, Руською землею її називати. К. (О. 1861. IX. Исторія України. 86). ум. українонька, україночка. О. 1862. IX. 109; 1861. IX. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Україна — 1. Коли треба писати Україна, а коли Вкраїна? Щодо варіантів цього слова існує така традиція: як офіційна назва держави Україна завжди вживається з початковим у, а в усному та художньому мовленні, зокрема в поетичному, припустимі обидві форми. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Україна — Украї́на іменник жіночого роду назва країни Орфографічний словник української мови
  3. україна — УКРАЇ́НА (ВКРАЇ́НА), и, ж., заст. Країна, край. Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає (з народної пісні); Блукав наш предкопращур козак Савлук по горах, по долинах, по усяких українах, шукаючи – чого... Словник української мови у 20 томах
  4. Україна — Або то така далека Україна. То не далека сторона. На Вкраїні добре жити, мед і вино пити. Україна дуже багатий та гостинний край, люди живуть у достатках. Нема на світі другої України, немає другого Дніпра. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. україна — (вкраїна), -и, ж. 1》 заст. Країна, край. 2》 Територія, що знаходиться в межах іншої країни, краю; анклав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Україна — Нова постсоціалістична держава Сх. Європи, член Співдружності Незалежних Держав; з пд. омивається Чорним і Азовським м., на суходолі межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Росією, Білоруссю; до складу... Універсальний словник-енциклопедія
  7. україна — КРАЙ (місцевість, область, район, що має певні природні й кліматичні особливості), СТОРОНА́, КРАЇНА, МІСЦЕ́ВІСТЬ, УКРАЇ́НА заст. Легенький вітрець подихає з теплого краю (Панас Мирний); Мої дитинячі будні У придесенській пройшли стороні (Я. Словник синонімів української мови
  8. Україна — Украї́на, -ни, -ні, Украї́но! (Вкраї́на тільки іноді у віршах та піснях) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. україна — УКРА́ЇНА, и, ж., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека укра́їна (Фр. Словник української мови в 11 томах