Україна

Або то така далека Україна.

То не далека сторона.

На Вкраїні добре жити, мед і вино пити.

Україна дуже багатий та гостинний край, люди живуть у достатках.

Нема на світі другої України, немає другого Дніпра.

Такої красної країни, та такої красної ріки нема нігде в цілому світі.

Україна одному до границь його ланів, а другому від колиски до гробу серед злиднів.

Один любить Україну ради користей, а другий посвячує ціле своє життя для її добра.

Україна невмируща, бо скільки її не рабу вали вороги, а вона не вмерла.

Про непереможність і безсмертність України.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Україна — 1. Коли треба писати Україна, а коли Вкраїна? Щодо варіантів цього слова існує така традиція: як офіційна назва держави Україна завжди вживається з початковим у, а в усному та художньому мовленні, зокрема в поетичному, припустимі обидві форми. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. Україна — Украї́на іменник жіночого роду назва країни Орфографічний словник української мови
  3. україна — УКРАЇ́НА (ВКРАЇ́НА), и, ж., заст. Країна, край. Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає (з народної пісні); Блукав наш предкопращур козак Савлук по горах, по долинах, по усяких українах, шукаючи – чого... Словник української мови у 20 томах
  4. україна — (вкраїна), -и, ж. 1》 заст. Країна, край. 2》 Територія, що знаходиться в межах іншої країни, краю; анклав. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Україна — Нова постсоціалістична держава Сх. Європи, член Співдружності Незалежних Держав; з пд. омивається Чорним і Азовським м., на суходолі межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Росією, Білоруссю; до складу... Універсальний словник-енциклопедія
  6. україна — КРАЙ (місцевість, область, район, що має певні природні й кліматичні особливості), СТОРОНА́, КРАЇНА, МІСЦЕ́ВІСТЬ, УКРАЇ́НА заст. Легенький вітрець подихає з теплого краю (Панас Мирний); Мої дитинячі будні У придесенській пройшли стороні (Я. Словник синонімів української мови
  7. Україна — Украї́на, -ни, -ні, Украї́но! (Вкраї́на тільки іноді у віршах та піснях) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. україна — УКРА́ЇНА, и, ж., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека укра́їна (Фр. Словник української мови в 11 томах
  9. Україна — Україна, -ни ж. 1) = країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. н. п. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. н. Словник української мови Грінченка