україна
УКРАЇ́НА (ВКРАЇ́НА), и, ж., заст.
Країна, край.
Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає (з народної пісні);
Блукав наш предкопращур козак Савлук по горах, по долинах, по усяких українах, шукаючи – чого, я не знаю, та, може, і сам козак Савлук не знав (Марко Вовчок);
І я родивсь у любій україні, Природа радощі послать мені клялась (П. Куліш);
Він на всі козацькі україни за лицаря знаний, а вона зросла в степу, як трава (П. Панч).
УКРА́ЇНА (ВКРА́ЇНА), и, ж., заст.
Територія уздовж меж держави, біля її краю.
[Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека укра́їна (І. Франко);
Воєвода Свенелд не раз говорив, що мир для Русі страшніший нині від брані, що на українах своїх і в полі Русь проливає крові більше, ніж на брані (С. Скляренко).
Значення в інших словниках
- Україна — 1. Коли треба писати Україна, а коли Вкраїна? Щодо варіантів цього слова існує така традиція: як офіційна назва держави Україна завжди вживається з початковим у, а в усному та художньому мовленні, зокрема в поетичному, припустимі обидві форми. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- Україна — Украї́на іменник жіночого роду назва країни Орфографічний словник української мови
- Україна — Або то така далека Україна. То не далека сторона. На Вкраїні добре жити, мед і вино пити. Україна дуже багатий та гостинний край, люди живуть у достатках. Нема на світі другої України, немає другого Дніпра. Приповідки або українсько-народня філософія
- україна — (вкраїна), -и, ж. 1》 заст. Країна, край. 2》 Територія, що знаходиться в межах іншої країни, краю; анклав. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Україна — Нова постсоціалістична держава Сх. Європи, член Співдружності Незалежних Держав; з пд. омивається Чорним і Азовським м., на суходолі межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Росією, Білоруссю; до складу... Універсальний словник-енциклопедія
- україна — КРАЙ (місцевість, область, район, що має певні природні й кліматичні особливості), СТОРОНА́, КРАЇНА, МІСЦЕ́ВІСТЬ, УКРАЇ́НА заст. Легенький вітрець подихає з теплого краю (Панас Мирний); Мої дитинячі будні У придесенській пройшли стороні (Я. Словник синонімів української мови
- Україна — Украї́на, -ни, -ні, Украї́но! (Вкраї́на тільки іноді у віршах та піснях) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- україна — УКРА́ЇНА, и, ж., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека укра́їна (Фр. Словник української мови в 11 томах
- Україна — Україна, -ни ж. 1) = країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. н. п. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. н. Словник української мови Грінченка